розбіг

розбіг
-у, ч.
1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується.
••

З ро́збі́гу — а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу.

2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням швидкості.
3) Дія за знач. розбігтися і розбігатися 1), 5), 7).
4) Те, що простягається далеко вперед.
5) Контури, обриси чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в різні боки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розбіг" в других словарях:

  • розбій — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що …   Український тлумачний словник

  • розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж …   Словник синонімів української мови

  • розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти …   Орфографічний словник української мови

  • розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розбігання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розбігтися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розбіжка — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • розбіжний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»